Лабораторна робота № 4 Тема роботи: Функції з неоголошеними параметрами Мета роботи: ( закріпити на практичних прикладах теоретичні знання про функції з неоголошеними параметрами; ( навчитися програмувати такі функції через безпосереднє звертання до параметрів та за допомогою стандартних макрозасобів. Завдання лабораторної роботи:  Перед початком роботи повторити основні принципи взаємозв’язку фактичних і формальних параметрів функцій, схему запису параметрів у пам’яті, способи звертання до неоголошеними параметрів. Продумати алгоритм розв’язування задачі з індивідуального завдання та структуру програми. Розробити перший варіант функції, вказаної в індивідуальному завданні. У цьому варіанті кількість фактичних параметрів варто задавати через перший параметр, а самі параметри (якщо вони числові) мають однаковий тип. Якщо ж функція працює зі символьними рядками, то треба враховувати, що в списку параметрів у пам’яті зберігаються адреси рядків (вказівники на їхні перші символи), а самі рядки записуються окремо. Перевірити правильність розробленої функції декількома різними викликами з різною кількістю та складом параметрів. Фактичні параметри у викликах мають бути не тільки константами, а й змінними і виразами. Обов’язково треба подивитися, яким буде результат, якщо тип одного з неоголошеними параметрів не буде відповідати встановленому для функції. У другому варіанті функції треба задати певним чином типи неоголошених параметрів (наприклад, можна вказувати тип перед кожним параметром). У реалізаціях цього варіанту використати неоголошені параметри різних типів. Записати результати у звіт. Третій варіанті функції зі змінною кількістю параметрів має застосовувати бібліотечні функції (макрозасоби) із заголовного файла <stdarg.h>. Протестувати цей варіант на попередніх прикладах і порівняти результати. Офрмити звіт з лабораторної роботи. У висновках до роботи порівняти три розроблені варіанти реалізації заданої функції. Варіанти індивідуальних завдань Розробити функцію зі змінною кількістю параметрів (x1, x2, x3, x4, …), яка обчислює значення виразу:
– відомо, що кількість параметрів функції парна. Розробити функцію зі змінною кількістю параметрів, які (можливо, окрім першого) є символьними рядками з 16-ми кодами довгих цілих чисел. Функція повинна друкувати таблицю цих кодів та їхніх десяткових значень (або зазначати помилку, якщо код хибний). У програмі доцільно використати допоміжну функцію, яка перевіряє, чи заданий символьний рядок є правильним записом 16-го коду довгого беззнакового числа, і повертає десяткове значення цього числа (або -1 у разі помилки). Розробити функцію зі змінною кількістю параметрів (x1, x2, x3, …), яка обчислює значення виразу:
. Відомо, що кількість параметрів функції парна. Розробити функцію зі змінною кількістю параметрів, яка визначає та виводить на екран потрібні слова зі заданих символьних рядків. Параметрами функції є символьні рядки (речення) і числа, які здають номери слів – перед кожним реченням вказується номер слова, яке має бути надруковане. У програмі доцільно використати допоміжну функцію для пошуку та друку з вказаного речення одного слова, номер якого задається. Розробити функцію зі змінною кількістю параметрів, призначену для обчислення значення полінома:
. Коефіцієнти полінома та значення x передаються у функцію через її параметри. Розробити функцію зі змінною кількістю параметрів, яка вилучає з усіх речень, які задані в параметрах функції, слова, що містять вказану комбінацію символів, і друкує скорочені речення. У програмі доцільно використати допоміжну функцію для вилучення слів із заданим буквосполученням зі заданого символьного рядка. Розробити функцію зі змінною кількістю параметрів (x1, x2, …, xn), яка обчислює значення виразу:
. Розробити функцію зі змінною кількістю параметрів, призначену для знаходження найдовшого слова з усіх слів заданих речень. Всі параметри функції (можливо, окрім першого) є символьними рядками (реченнями). Доцільно, щоби функція в...